Дерев’яні церкви в польському та українському регіоні Карпат

Шістнадцять дерев’яних православних церков є унікальним зразком комплексу споруд, зведених у техніці зрубу, та представляють важливий період в історії будівництва Карпатського регіону. Їхні архітектурні форми відповідають вимогам літургії Східної Церкви та культурним традиціям місцевих громад, які через гірський рельєф розвинулися ізольовано. Архітектурні форми, конструкції, декор та оздоблення церков відображають їх стильові та формальні перетворення з XVI по XIX ст.

Представляють характерні типи дерев’яної церковної архітектури: гуцульський – у південно-східному українському регіоні Карпат (Ясіня); галицький – у північній частині Карпат, по обидва боки польсько-українського кордону (Хотинець, Дрогобич, Потелич, Радруж, Рогатин, Жовква); бойківський — біля кордону зі Словаччиною (Матків, Смольник, Ужок) і лемківський — у польських Західних Карпатах (Брунари Вижні, Овчари, Квятонь, Поворозник, Тужанськ).